Прямі іноземні інвестиції в Україні

Прямі іноземні інвестиції в Україні

За визначенням МВФ під прямими іноземними інвестиціями маються на увазі «прямі інвестиції, що вкладаються в підприємства будь-якої галузі економіки, але не в країні інвестора, метою яких є отримання тривалого прибутку. Завдання інвестора також полягає у отриманні суттєвого права голосу в управлінні іноземним підприємством». Вважається, що інвестор може істотно впливати на управління підприємством, розташованим в іншій країні, якщо йому належить не менше 10% акцій з правом голосу. Останні 30 років прямі іноземні інвестиції стабільно зростали. Основні іноземні інвестиції перебувають у розвинених країн.

Що таке іноземне інвестування?

Прямі іноземні інвестиції – вкладення інвестором свого капіталу в підприємство іншої держави у розмірі, що дозволяє впливати на управління цим підприємством.

Згідно з законодавством України прямими вважаються інвестиції, якщо іноземна інвестиція в
статутному фонді підприємства (організації) становить не менше 10 відсотків.

Здійснювати іноземні інвестиції можна у вигляді:

  • іноземної валюти, що визнається конвертованою Національним банком України;
  • валюти України – при реінвестиціях в об’єкт первинного інвестування чи в будь-які інші
  • об’єкти інвестування відповідно до законодавства України за умови сплати податку на прибуток (доходи);
  • будь-якого рухомого і нерухомого майна та пов’язаних з ним майнових прав;
  • акцій, облігацій, інших цінних паперів, а також корпоративних прав (прав власності на
  • частку (пай) у статутному фонді юридичної особи, створеної відповідно до законодавства України або законодавства інших країн), виражених у конвертованій валюті;
  • грошових вимог та права на вимоги виконання договірних зобов’язань, які гарантовані першокласними банками і мають вартість у конвертованій валюті, підтверджену згідно з законами (процедурами) країни інвестора або міжнародними торговельними звичаями;
  • будь-яких прав інтелектуальної власності, вартість яких у конвертованій валюті підтверджена згідно з законами (процедурами) країни інвестора або міжнародними торговельними звичаями, а також підтверджена експертною оцінкою в Україні, а також легалізовані на території України авторські права, права на винаходи, корисні моделі, промислові зразки, знаки для товарів і послуг, ноу-хау тощо;
  • прав на здійснення господарської діяльності, а також права на користування надрами та використання природних ресурсів, наданих відповідно до законодавства або договорів, вартість яких у конвертованій валюті підтверджена згідно з законами (процедурами) країни інвестора або міжнародними торговельними звичаями;
  • інших цінностей відповідно до законодавства України.
Залежно від ступеня контролю над підприємсвом іноземні інвестиції поділяють на прямі та портфельні

Залежно від ступеня контролю над підприємсвом іноземні інвестиції поділяють на прямі та портфельні. Інвестиції вважаються прямими, якщо здійснюються за межами національних кордонів з метою розширення виробництва товарів і послуг, закупівлі товарів для імпорту в країну базування або експорту в треті країни. Їх характерними ознаками є те, що інвесторові належить управлінський контроль над підприємствами, і вони виступають у формі акціонерного капіталу і коротко- та довгострокових міжфірмових позик. Згідно з цим визначенням метою здійснення прямих інвестицій є виробництво товарів та їх переміщення між країнами. Тобто, тут основним критерієм є той факт, що прямі іноземні інвестиції передбачають здійснення підприємницької діяльності.

Однак інвестору з метою здійснення підприємницької діяльності необхідний контроль над підприємством. Прикладом підходу, який стосується прямих іноземних інвестицій, основним критерієм яких є наявність контролю інвестора над підприємством, є такі визначення:

  1. прямі іноземні інвестиції – це, як правило, довгострокове капіталовкладення за кордон, яке
    здійснюється інвестором з метою отримання безпосереднього впливу на господарську діяльність підприємства, яке існує чи лише буде створене.
  2. прямі іноземні інвестиції – це капіталовкладення за кордоном, які передбачають тією чи
    іншою мірою контроль інвестора за підприємством, у яке вони вкладені.

Прямому інвестуванню протиставляють портфельне інвестування – купівля цінних паперів без наміру отримати контроль над підприємством.

Прямі іноземні інвестиціїПортфельні іноземні інвестиції
Передбачають отримання контролю над підприємством, здійснення підприємницької діяльностіВідбувається лише перелив фінансових ресурсів з метою міжнародної диверсифікації, використання різниці 0процентних ставок чи відмінностей в оподаткуванні
Інвестиції в майно, основні й оборотні засоби, ноу-хау, цінні папери тощоІнвестиції лише в цінні папери
Носять довготривалий характер і є менш ліквіднимиЯк правило мають недовготривалий характер і є більш ліквідними
Разом з капіталом відбувається трансфер технологій менеджменту, технічних та економічних знаньЗа кордон відпливає лише капітал
Мета: отримання прибутку на капітал, підприємницького прибутку, прямих і непрямих вигод від контролю над фірмоюМета: отримання прибутку на капітал
Передбачають, як правило, вищу рентабельність і ведуть до більш помітного відтоку прибутків з країниреципієнтаПередбачають нижчу рентабельність
Справляють безпосередній і довготривалий вплив на економіку приймаючої країниНе справляють значного й довготривалого впливу на економіку приймаючої країни
Таблиця: Порівняльний аналіз прямих і портфельних іноземних інвестицій

Класифікація іноземних інвестицій

Класифікація іноземних інвестицій

Іноземні інвестиції можна класифікувати за декількома ознаками.

За типом інвестованих активів:

  • іноземна валюта;
  • національна валюта України;
  • цінні папери (акції, облігації тощо);
  • грошові вимоги та права на них;
  • майно (рухоме і нерухоме);
  • права інтелектуальної власності;
  • права на здійснення господарської діяльності;
  • інші активи (не заборонені законодавством).

За формою власності:

  • державні;
  • приватні;
  • міжнародних організацій;
  • недержавних організацій;
  • змішані.

За метою інвестування:

  • досягнення фінансової мети;
  • досягнення підприємницької мети;
  • досягнення іншої мети.

За ступенем повернення:

  • інвестиції, що повертаються;
  • ризикові;
  • інвестиції, що не повертаються

За сферою вкладення:

  • АПК;
  • легка промисловість;
  • лісопромисловий комплекс;
  • машинобудування;
  • медична промисловість;
  • паливноенергетичний комплекс;
  • транспортна інфраструктура;
  • інші сфери.

За формою інвестування:

  • придбання частки існуючих українських підприємств;
  • створення спільних підприємств з українськими суб’єктами господарської діяльності;
  • придбання рухомого або нерухомого майна в Україні;
  • придбання в Україні цінних паперів та нематеріальних активів, що дають можливість контролю;
  • придбання прав на користування землею та природними ресурсами в Україні;
  • угоди про спільну господарську діяльність та розподіл продукції;
  • інші не заборонені законодавством форми.

За величиною:

  • малі (до 10 тис.дол.);
  • середні ( до 100 тис.дол.);
  • великі (більше 100 тис.дол.).

За формою оформлення:

  • явні інвестиції;
  • приховані інвестиції;
  • “чорні інвестиції”.

За ступенем повернення:

  • інвестиції, що повертаються;
  • ризикові;
  • інвестиції, що не повертаються.

За ступенем контролю:

  • прямі;
  • портфельні.

За джерелом вкладення:

  • первинні;
  • реінвестиції.

За геополітичною спрямованістю:

  • розвинені країни;
  • країни, що розвиваються;
  • інтернаціональні.

За формами державних гарантій:

  • гарантії від зміни законодавства;
  • гарантії, щодо незаконних дій державних органів та їхніх службових осіб;
  • гарантії у разі припинення інвестиційної діяльності;
  • гарантії переказу прибутків, одержаних внаслідок здійснення іноземних інвестицій;
  • інші гарантії.

За режимом оподаткування:

  • загальний режим оподаткування;
  • пільговий режим оподаткування: податкові канікули, інвестиційні знижки, податковий кредит, прискорена амортизація, інвестиційні субсидії, інші.

Види іноземних інвестицій

Види іноземних інвестицій в Україні — іноземні інвестиції можуть здійснюватись у вигляді:

  • іноземної валюти, що визнається конвертованою Національним банком України;
  • валюти України — у разі реінвестицій в об’єкт первинного інвестування чи в будь-які інші об’єкти інвестування відповідно до законодавства України за умови сплати податку на прибуток (доходи);
  • будь-якого рухомого і нерухомого майна та пов’язаних з ним майнових прав;
  • акцій, облігацій, інших цінних паперів, а також корпоративних прав (прав власності на частку (пай) у статутному фонді юридичної особи, створеної відповідно до законодавства України або законодавства інших країн), виражених у конвертованій валюті;
  • грошових вимог та права на вимоги виконання договірних зобов’язань, які гарантовані першокласними банками і мають вартість у конвертованій валюті, підтверджену згідно з законами (процедурами) країни інвестора або міжнародними торговельними звичаями;
  • будь-яких прав інтелектуальної власності, вартість яких у конвертованій валюті підтверджена згідно з законами (процедурами) країни інвестора або міжнародними торговельними звичаями, а також підтверджена експертною оцінкою в Україні, включаючи легалізовані на території України авторські права, права на винаходи, корисні моделі, промислові зразки, знаки для товарів і послуг, ноу-хау тощо;
  • прав на здійснення господарської діяльності, включаючи права на користування надрами та використання природних ресурсів, наданих відповідно до законодавства або договорів, вартість яких у конвертованій валюті підтверджена згідно з законами (процедурами) країни інвестора або міжнародними торговельними звичаями;
  • інших цінностей відповідно до законодавства України.

Форми іноземних інвестицій

Іноземні інвестиції можуть здійснюватися у таких формах:

  • часткової участі у підприємствах, що створюються спільно з українськими юридичними і фізичними особами, або придбання частки діючих підприємств;
  • створення підприємств, що повністю належать іноземним інвесторам, філій та інших відокремлених підрозділів іноземних юридичних осіб або придбання у власність діючих підприємств повністю;
  • придбання не забороненого законами України нерухомого чи рухомого майна, включаючи будинки, квартири, приміщення, обладнання, транспортні засоби та інші об’єкти власності, шляхом прямого одержання майна та майнових комплексів або у вигляді акцій, облігацій та інших цінних паперів;
  • придбання самостійно чи за участю українських юридичних або фізичних осіб прав на користування землею та використання природних ресурсів на території України;
  • придбання інших майнових прав;
  • господарської (підприємницької) діяльності на основі угод про розподіл продукції;
  • в інших формах, які не заборонені законами України, в тому числі без створення юридичної особи на підставі договорів із суб’єктами господарської діяльності України.

Заборона або обмеження будь-яких форм здійснення іноземних інвестицій може провадитися лише законом.

Відносини, що виникають у зв’язку з придбанням іноземним інвестором майнових прав на землю та інші природні ресурси в Україні, регулюються відповідно земельним та іншим законодавством України.

Оцінка іноземних інвестицій

Іноземні інвестиції та інвестиції українських партнерів, включаючи внески до статутного капіталу підприємств, оцінюються в іноземній конвертованій валюті та у валюті України за домовленістю сторін на основі цін міжнародних ринків або ринку України.

Перерахування інвестиційних сум в іноземній валюті у валюту України здійснюється за офіційним курсом валюти України, визначеним Національним банком України.

При реінвестиціях прибутку, доходу та інших коштів, одержаних у валюті України внаслідок здійснення іноземних інвестицій, перерахування інвестиційних сум провадиться за офіційним курсом валюти України, визначеним Національним банком України на дату фактичного здійснення реінвестицій.

Правовий режим іноземних інвестицій

Правове положення іноземного інвестора тісно пов’язане з правовим режимом іноземних інвестицій. Правовий статус іноземних інвесторів визначається насамперед національним законодавством держави, на території якої здійснюється інвестиція. Інвестиційне законодавство, як правило, не застосовує колізійний метод регулювання, тому відносини щодо здійснення інвестицій регулюються законодавством країни, яка приймає іноземну інвестицію. Але вплив на статус останнього мають міжнародні договори, зокрема про взаємний захист інвестицій.

Нерідко ототожнюють правовий статус іноземного інвестора та створеної ним в результаті інвестиційної діяльності юридичної особи, наприклад, спільного підприємства. Це не зовсім правильно, оскільки якщо іноземний інвестор займається інвестиційною діяльністю шляхом створення юридичної особи, то, крім спеціального законодавства про іноземні інвестиції, застосовуються нормативні акти, які регулюють підприємницьку діяльність. І тому незалежно від організаційної форми всі підприємства з іноземними інвестиціями можна поділити на два види:

  • підприємства, які повністю належать іноземному інвестору;
  • підприємства, у статутному фонді яких є частка іноземного інвестора.

Способи створення таких підприємств різні. Один з них – реєстрація у встановленому порядку новоствореного підприємства, яке належить іноземному інвестору, або спільного підприємства, а інший – придбання іноземним інвестором частки статутного фонду (паю, акцій) у вже створеному підприємстві.

Основним критерієм віднесення особи до категорії іноземного інвестора є два моменти. По-перше, для фізичної особи-іноземця – постійне місце проживання, а для інших суб’єктів – місцезнаходження за межами України. Подруге, повинна мати місце діяльність, пов’язана із реалізацією іноземних інвестицій у передбачених законом формах.

Віднесення особи до категорії іноземних інвесторів, поширення державноправових гарантій і пільг можливе за умови, якщо кошти, майно та інші види інвестицій вкладаються в об’єкти інвестиційної діяльності з метою одержання прибутку або досягнення соціального ефекту. При визначенні правового статусу іноземних інвесторів слід пам’ятати, що до іноземних інвесторів застосовуються положення чинного законодавства України, які стосуються їх безпосередньо, а також іноземних суб’єктів господарської діяльності та нерезидентів.

Гарантії та захист прав іноземних інвесторів встановлені Законами України «Про захист іноземних інвестицій в Україні» та Законом України «Про режим іноземного інвестування».

Гарантії і компенсації іноземних інвестицій в Україні

Гарантії і компенсації іноземних інвестицій в Україні

Інвестори іноземної держави одержують такі ж права, як суб’єкти господарської діяльності України у їх країні. Крім цього, відповідно до статей 397-399 ГК, статей 87-12 Закону “Про режим іноземного інвестування” для іноземних інвесторів в Україні передбачені наступні види гарантій:

Гарантії у разі зміни законодавства: відповідно до яких:

  • на вимогу іноземного інвестора застосовуються державні гарантії захисту іноземних інвестицій, чинні на момент їх вкладення, якщо в подальшому спеціальним законодавством України про іноземні інвестиції ці гарантії змінюються (таке право має реалізовуватися протягом 10 років з дня набрання чинності закону про внесення подібних змін, проте не поширюється на питання оподаткування відповідно до Закону від 16.07.2000 р. “Про усунення дискримінації в оподаткуванні суб’єктів підприємницької діяльності, створених з використанням майна та коштів вітчизняного походження”);
  • до прав і обов’язків сторін, визначених угодою про розподіл продукції, протягом строку її дії застосовується законодавство України, чинне на момент її укладення (ця гарантія не стосується питань оборони, національної безпеки, забезпечення громадського порядку, охорони довкілля).

Гарантії щодо примусових вилучень, а також незаконних дій державних органів та їх посадових осіб. Вони полягають у тому, що іноземні інвестиції в Україні не підлягають націоналізації. Державні органи не мають права реквізувати іноземні інвестиції, за винятком випадків здійснення рятівних заходів у разі стихійного лиха, аварій, епідемій, епізоотій. Зазначена реквізиція може бути проведена на підставі рішень органів, уповноважених на це Кабінетом Міністрів України; іноземні інвестори мають право на відшкодування збитків, включаючи упущену вигоду і моральну шкоду, завданих їм внаслідок дій, бездіяльності або неналежного виконання державними органами України чи їхніми посадовими особами передбачених законодавством зобов’язань щодо іноземного інвестора або підприємства з іноземними інвестиціями, відповідно до законодавства України; усі понесені витрати та збитки іноземних інвесторі є завдані їм внаслідок вищезазначених дій, мають бути відшкодовані на основі поточних ринкових цін та/або обґрунтованої оцінки, підтверджених аудитором чи аудиторською фірмою; компенсація, що сплачується іноземному інвестиціями бути швидкою, адекватною та ефективною; сума компенсації має сплачуватись у валюті, в якій були здійснені інвестиції, чи в будь-якій іншій прийнятий для іноземного інвестора валюті відповідно до законодавства України. З моменту виникнення права на компенсацій і до моменту її сплати на суму компенсації нараховуються відсотки згідно із середньою ставкою відсотка, за якими лондонські банки надають позики першокласним банкам на ринку євровалют.

Виходячи зі змісту законодавства, ця гарантія означає, що держава Україна зобов’язується не застосовувати будь-яких заходів (як тимчасових, так і постійних), які б обмежували право власності інвестора або інше право володіння, за винятком випадків, спеціально передбачених законодавством України. Україна зобов’язується не націоналізувати майно іноземних інвесторів ні фактично, ні юридично, ні прямо, ні побічно. Хоча можливість реквізиції майна іноземних інвесторів не виключена, однак компенсація від дій держави має бути своєчасною, адекватною та ефективною.

Гарантії у разі припинення інвестиційної діяльності у цьому разі іноземний інвестор має право на повернення не пізніше шести місяців із дня припинення цієї діяльності своїх інвестицій у натуральній формі або у валюті інвестування в сумі фактичного внеску (з урахуванням можливого зменшення статутного фонду) без сплати мита, а також доходів із цих інвестицій у грошовій чи товарній формі за реальною ринковою вартістю на момент припинення інвестиційної діяльності, якщо інше не встановлено законодавством або міжнародними договорами України.

Гарантії переказу прибутку, доходів та інших коштів, одержаних внаслідок здійснення іноземних інвестицій іноземним інвесторам після сплати податків, зборів та інших обов’язкових платежів гарантується безперешкодний і негайний переказ за кордон їхніх прибутків, доходів та інших коштів в іноземній валюті, одержаних на законних підставах внаслідок здійснення іноземних інвестицій, відповідно до Положення про порядок іноземного інвестування в Україну, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 10.08.2005 р. №280. Це Положення відповідає встановленим у договорах про сприяння здійснення і захисту інвестицій гарантіям вільного і без необґрунтованої затримки в будь-якій конвертованій валюті переказу за кордон (репатріації): інвестицій, додаткового капіталу, у тому числі реінвестованого прибутку; чистого прибутку, дивідендів, роялті, плати за допомогу і технічні послуги, відсотків та інших прибутків; прибутків, отриманих від повної або часткової ліквідації інвестицій; винагород та інших грошових виплат найманим іноземним громадянам за роботу та надані послуги у зв’язку зі здійсненням інвестицій.


Автор: Гордієнко Павло

Бізнес-консультант. Інвестор в міжнародні холдинги, українські КІФи в сфері рітейлу. Має досвід керування інвестиційною командою, яка залучила більше 10 млн. долл за 3 роки.

Інвестиційний портал Invest2
Додати коментар